Жива пам’ять

15 лютого 2014 року виповнилося 25 років з дня виведеннярадянськихвійськ з РеспублікиАфганістан. Пам’ятати про страшні і трагічні сторінки історії сучасники мають тому, що ці сторінки історії написані кров’ю солдатів і сльозами матерів. Указом Президента УкраїниВіктора Януковича 2014 в Україніпроголошено Роком учасниківбойовихдій на територіїінших держав.

До цієї пам’ятної дати у селищі Козача Лопань проведено ряд заходів. Зранку 15 лютого біля Козачолопанської селищної ради було утворено колону із воїнів-інтернаціоналістів, керівництва селища, громадськості, яка здійснила скорботну ходу по селищу Козача Лопань до цвинтаря, де учасники поклали квіти до могил воїнів-афганців Козленка Віктора, Науменка Олександра, Постольника Юрія, які передчасно пішли з життя, Миколи Соклакова, який загинув у Республіці Афганістан, виконуючи інтернаціональний обов’язок. Вшановуючи пам’ять тих, хто загинув, виконуючи військовий обов’язок, учасники колони поклали квіти біля пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам.

Пізніше воїни-інтернаціоналісти та Козачолопанський селищний голова Задоренко В.В. були присутні у Свято-Архангело-Михайлівському храмі селища, де відбулась панахида по загиблих воїнах, які є невинно убієнними на територіях інших держав.

Урочистості продовжилися у Козачолопанському НВК, де відбулося відкриття меморіальної дошки воїну-афганцю Миколі Саклакову, який не повернувся живим із далекого Афганістану. Відкриття меморіальної дошки є даниною пам’яті загиблому.

/Files/images/lyutiy/SAM_4232.JPG

Для воїнів-інтернаціоналістів колектив закладу підготував зустріч «Жива пам’ять». Для старшокласників це була не просто зустріч із земляками-афганцями, а година звіту, до якої вони готувалися, адже перед вихованцями заздалегідь чітко були поставлені проблемні запитання: чи потрібні були наші хлопці там? Щоб відповісти на них, учні опрацювали купу додаткової літератури. І, як наслідок, виготовлені старшокласниками стенди, плакати, фотовиставка. Співставлення документів, задокументовані свідчення очевидців та фрагменти хроніки того часу, проникливе читання поетичних рядків, мелодійне виконання пісень Дигалом Володимиром, Вячеславом Лук’яновим, Ворожбіт Ольгою та Умніковою Юлією – все це схвилювало глядачів.

/Files/images/lyutiy/SAM_4118.JPG

/Files/images/lyutiy/SAM_4124.JPG

/Files/images/lyutiy/SAM_4147.JPG

Нікого не залишив байдужим огляд стендів «Дергачівці, які загинули в Афганістані», «Вони були там. Вони виконували свій обов’язок», які висвітлюють трагічні події історії війни в Афганістані. Дані стенди, упорядковані учнями, ґрунтовно і об’ємно висвітлюють сумні сторінки минулої війни, увічнюють пам’ять загиблих бійців, містять копії архівних документів і фотографій. Особливо вразили присутніх задокументовані свідчення очевидців та фрагменти хроніки Афганської війни, які демонструвалися на святі у відеоформаті.

/Files/images/lyutiy/SAM_4228.JPG

/Files/images/lyutiy/SAM_4202.JPG

/Files/images/lyutiy/SAM_4212.JPG

Звичайно, важко було воїнам-афганцям згадувати ті будні війни, особливо щемко здавили серця кадри фільму, бриніли сльози на очах… Та вони мусили сказати про себе і про тих, кому не судилося дожити до сьогодення. У їхніх свідченнях не було слів вимислу, вони знову пережили ті події як страшний сон. З людської пам’яттю нічого не вдієш, вона живе, вона відроджується.

/Files/images/lyutiy/P2150524.JPG

/Files/images/lyutiy/SAM_4133.JPG

/Files/images/lyutiy/SAM_4184.JPG

Із вуст гостей свята - голови Козачолопанської селищної ради Вячеслава Задоренка, депутата районної ради Світлани Бережної, заступника начальника прикордонного посту «Дергачі» Дмитра Журавля, заступника начальника прикордонного посту «Козача Лопань» Олега Капусти - лунали побажання здоров’я та довгих років життя, а також слова вдячності і шани воїнам-інтернаціоналістам за їх солдатські будні, військові подвиги, за ту місію, яку вони пронесли протягом отих страшних десяти років. Світлана Бережна вручила воїнам-афганцям пам’ятні медалі. Вячеслав Задоренко наголосив, що об’єктивна оцінка тих страшних подій не може бути спрямована тільки в минуле, вона має бути спрямована в майбутнє. Історією може бути лише те, що ми збережемо, тому такі зустрічі потрібні заради майбутнього.

Т. А. Дударєва, директор Козачолопангського НВК

/Files/images/lyutiy/P2150520.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 276