/Files/images/2015_rk/IMAG0028.jpg

Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім порівнянням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Будуть відходити віки, будуть приходити віки… а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія – живий і народ, тож будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої невмирущої Лесі.

Рано обірвалася її пісня, її спів. Сорокадворічною пішла вона з життя, пішла не зламана духом.

У Козачолопанському НВК пройшло свято легендарної доньки українського народу Лесі Українки, приурочене річниці від дня її народження.
Вихованці закладу читали поезії, інсценізували уривки з її творів, співали колискову, зробили виставку малюнків до улюблених творів Лариси Петрівни. Провели КВК учні 7 класів. А учні 8-11 класів разом зі своїми наставниками переглянули драму-феєрію «Лісова пісня» у театрі юного глядача м. Харкова. Бо саме «Лісової пісня» - це бездонна криниця з живою водою, яку п’єш і не нап’єшся вдосталь. Її треба читати протягом усього життя, і кожне прочитання відкриватиме новий зміст, нову мудрість.

Для нас, юних читачів, «Лісова пісня» - це чудова казка про любов та зраду, про лісову та водяну сили. Людей із життєвим досвідом драма приваблює глибоким філософським змістом, кличе до гармонії буття, до згоди з власною душею.

«Лісову пісню» не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо десь на узбіччі залишаються непоміченими справжні золоті розсипи. Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав залишитися над людськими цінностями і своїм життям.

Удовікова Тетяна,

учениця 11 класу

Козачолопанського НВК

Кiлькiсть переглядiв: 37